НОВОСТИ ФУТБОЛА | СТАТЬИ | ОБЗОРЫ | ВИДЕО | РЕЗУЛЬТАТЫ LIVE | КОНТАКТЫ | КОТИРОВКИ
    

###ЛЧ. ПСЖ - Челсі 3:1. Квиток у життя ###

Франція. Париж. Стадіон "Парк де Пренс"
Головний арбітр: Мілорад Мажіч (Сербія)
"Парі Сен-Жермен" - "Челсі" 3:1
Голи: Езекіель Лавессі 4, Давід Луіс 61 (авт.), Хавьєр Пасторе 90+3 - Еден Азар 27 (пен.)

"Парі Сен-Жермен": Сальваторе Сірігу, Тьяго Сілва, Тьяго Мотта, Едінсон Кавані, Златан Ібрагімович (Лукас Моура 69), Алекс, Блез Матюіді, Максвелл, Езекіель Лавессі (Хавьєр Пасторе 84), Марко Верратті (Йоан Кабай 75), Крістоф Жалле

"Челсі": Петр Чех, Браніслав Івановіч, Давід Луіс, Рамірес, Оскар (Френк Лемпард 72), Андре Шюррле (Фернандо Торрес 59), Еден Азар, Вілліан, Гарі Кехілл, Джон Террі, Сезар Аспілікуета

Попередження: Алекс 20, Тьяго Мотта 82, Едінсон Кавані 86 - Рамірес 12, Вілліан 32, Давід Луіс 86

Відразу після жеребкування чвертьфіналів дане протистояння виділялось із четвірки як, напевно, найзагадковіше. У МЮ з "Баварією" спільна історія, але надто різне сучасне, "Барселона" з "Атлетико" міцно зв'язані принциповістю, у "Реала" на "Боруссію" особливе налаштування через бажання реваншу, у ПСЖ з "Челсі" – нічого. Дві команди, одна з яких гранд, інша тільки мітить в гранди, просто зійшлись в безкомпромісній битві, яка не має ніяких підводних течій. Жозе Моуріньо дебютував на посаді головного тренера "Челсі" в єврокубках саме матчем проти ПСЖ, але нинішній ПСЖ і ПСЖ зразка 2004-го року – то дві зовсім різні команди. Нинішній ПСЖ більше нагадує тодішній "Челсі": теж серйозні фінансові можливості, теж відсутність європейського визнання, теж великі амбіції. У стані паризького клубу, якому от уже другий рік поспіль немає рівних у чемпіонаті Франції, даного протистояння чекали наче студент чекає випускного екзамену, який має дати квиток у доросле і самостійне життя. "Бенфіка", "Олімпіакос", "Андерлехт", "Байєр" – то не ті суперники, матчами проти яких можна було міряти справжню силу ПСЖ. Тільки "Челсі", тільки Жозе Моуріньо...-

До речі, персона головного тренера – то чи не єдиний фактор, в якому "Челсі" мав перевагу над суперником "на папері". В складі французької команди вистачає досвідчених гравців, тому говорити про відсутність загартування матчами найвищого рівня в аспекті ПСЖ не дуже правильно. А от те, що у тренерській "підкованості" Лоран Блан поступається своєму португальському візаві – то, напевно, факт беззаперечний. Тому на гру від ПСЖ очікувалась звична і, відповідно, до дрібниць відточена тактика з контролем м'-яча, міцним як бетон центром поля та широкою побудовою власних атак. Ну а Жозе Моуріньо вже мав відштовхуватись від того...-

Думки Лорана Блана легко прослідковувались по грі його підопічних. Француз виставив традиційні 4-3-3 із Лавессі, Кавані та Ібрагімовичем в лінії нападу, з Тьяго Моттою, Верратті та Матюіді в центральній лінії і з четвіркою захисників – Жалле, Тьяго Сілва, Алекс, Максвелл. При захисті ПСЖ крайні нападники опускались глибоко на свою половину поля, а Ібрагімович, традиційно для себе, мав бути напоготові при стрімкій контратаці парижан. А от під час позиційних атак вже Златан часто опускався глибше, даючи можливість комусь із центральних півзахисників увірватись у вільну зону. Жозе Моуріньо на все це відповів Френком Лемпардом на лаві запасних, Давідом Луісом і Раміресом в опорній зоні та четвіркою гравців атакувального плану, які своїми постійними переміщеннями по полю кружили голови французам. Шюррле номінально мав діяти на вістрі атаки, але фактично німець більше грав з акцентом на лівий фланг, в той час як на вістря почергово висувались то Оскар, то Азар. Вілліан діяв справа, але діяв по цілому флангу, допомагаючи в захисті Івановічу. Доповнили оборонну лінію "Челсі" Террі, Кехілл і Аспілікуета.

Стартових хвилин 15 ПСЖ на полі домінував. Але то, як уже пізніше виявилось, був стартовий кураж, викликаний урочистістю моменту і палкою підтримкою вболівальників. Вже наприкінці першого тайму було чітко помітно, що лондонці добре підготувались до гри і мали що запропонувати супернику.

"Челсі" не встиг прийти до тями після першої атаки ПСЖ, яку ударом закінчив Верратті, як тут же французи провели і другу, яка завершилась голом Езекіеля Лавессі. "Сині" щільно захищались, але пропустили ривок по лівому флангу Матюіді, Блез навісив, захисники "Челсі" глибоко опустились до воріт Чеха, не граючи з опонентами персонально. Террі головою м'-яча виніс в район одинадцятиметрової позначки, але там без опіки були Кавані з Лавессі- останньому було не важко спіймати шкіряного на ногу і відправити його у верхній кут воріт Чеха.

Отримавши перевагу в рахунку, господарі побудували перед суперником два захисні редути, захищаючись в тому числі і з допомогою Кавані та Лавессі. Тактика ПСЖ була до болю простою: присікати всі спроби англійців на підступах до свого штрафного майданчику і миттєво вибігати в контратаки. Як то мало працювати на практиці, висвітилось на 24-ій хвилині, коли Ібрагімович зі своєї половини поля класною передачею по лівому флангу відправив у прорив Лавессі, той втік від опонентів, змістився трохи ближче до центру, але пробив з меж карної зони невлучно.

У "Челсі" до того був тільки нескладний для Сірігу удар Давіда Луіса і перевага у володінні м'-ячем. Французи втілювали у життя свої плани, хоча, така гра вимагала від парижан максимальної концентрації. Оскар з товаришами дуже багато і хитро рухались по полю, звільняючи один для одного зони. Лорана Блана ще раніше мали насторожити кілька гострих проходів Вілліана, геніальні за задумом, але неідеальні за виконанням паси Оскара. А на 27-ій хвилині звучав для французів уже не тривожний дзвіночок, а гуділи сурми...- Вілліан кулею пройшов по своєму флангу і з-під опонента віддав передачу назад, на Оскара, який набіг у штрафний майданчик. Тьяго Сілва в панічній спробі вибити м'-яча "підрізав" бразильця. Еден Азар з "точки" Сірігу переграв.

"Челсі" на той момент контролював гру впевнено. Парижанам уже було не вигідно грати другим номером, але забрати м'-яча в суперника до кінця тайму вони так і не змогли. Нічого цілісного у атаці в команди Лорана Блана не виходило. Удар Лавессі після подачі з флангу від Жалле, спроби виграти повітря після розіграшів стандартів – і все...- Англійці виглядали більш сильно з точки зору командної гри і порозуміння на полі. В другій половині тайму "сині" змушували парижан незвично багато помилятись на власній половині поля. Але вдруге забити лондонці могли не після чужої помилки, а після - в першу чергу - чудових дій Вілліана та Азара- бразилець з правого краю штрафного майданчику перевів м'-яча на лівий, на Азара, бельгієць наважився на удар з гострого кута і поцілив у стійку. На перерву французи йшли у пригніченому стані і з претензіями до арбітрів, які не призначили пенальті в боротьбі Кавані із Кехіллом перед самим свистком на перерву. Не призначили справедливо...-

Лорану Блану потрібно було в перерві перелаштувати гру своєї команди із обережно-захисної на атакувальну. Тактично змінювати нічого не варто було, тільки змусити футболістів переглянути свої ролі на полі. Додавати в активності була змушена трійка гравців центральної ланки: в тому таївся секрет успіху для ПСЖ.

І дійсно, друга половина зустрічі почалась спокійно з точки зору гостроти біля воріт, але жваво в плані боротьби за територію. Парижани її виграли, прибрали до своїх ніг м'-яча і постали вже зовсім іншою командою. Момент Лавессі після чергової чудової подачі Матюіді був пристрілкою, а подача зі штрафного від того ж таки Езекіеля на 61-ій хвилині, яка завершилась автоголом Давіда Луіса, була уже серйозним ударом по амбіціям Жозе Моуріньо.

Тепер уже команда "Особливого" опинилась затисненою у лещатах. Варто було тільки французам перестати боятись суперника, як відразу ж в Парижі запанувала та футбольна атмосфера, до якої всі у Франції звикли. Навіть після прикрих травм Златана, замість якого на полі з'-явився Лукас Моура, та Верратті, якого підмінив Кабай, ПСЖ почувався не тільки формальним господарем поєдинку, а й фактичним. Жозе Моуріньо замість Шюррле випустив Торреса з надією на вміння іспанця зачепитись за м'-яч, потягнути його, заробити стандарт. Але Фернандо в гірших своїх традиціях періоду лондонської каденції тільки губив все те, що намагались створити для нього партнери.

Але з тим "синім" ще можна було миритись- рахунок 1:2 давав багато варіантів на домашню гру. От тільки не врахував Жозе Моуріньо, що в його візаві на лаві запасних був ще "джокер". Хавьєра Пасторе чимало критикують за його гру у Парижі і, напевно, не даремно він більшість матчів починає з лави запасних...- Але наскільки ж талановитим є цей футболіст! На 93-ій хвилині Пасторе завдяки чудовому дриблінгу увійшов у чужий штрафний майданчик з правого краю і з гострого кута наче голкою "прошив" ворота Петра Чеха. Гол, який повністю змінив розклади перед матчем на "Стемфорд Брідж".

То був матч, який дав ПСЖ квиток у доросле футбольне життя. Навіть якщо ця дуель проти "Челсі" в підсумку виявиться програшною, парижан уже будуть сприймати не по їх перемогах над аутсайдерами і середнячками Ліги 1, а по рівній і конкурентоспроможній грі проти однієї із сильніших команд світу. ПСЖ – величина не дута. От тільки не варто французам боятись суперників, а варто вірити у власні сили і завжди грати у свій улюблений футбол.

Фото - uefa.com/Getty Images


Топ клубов мира



Топ игроков



Лучшие сборные

© Русский сайт фанатов ПСЖ - при публикации на вашем сайте наших материалов прямая ссылка обязательна!